УРОК 38. СПРОЩЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ. ПОДВОЄННЯ ТА ПОДОВЖЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ
Зайве слово
► Знайдіть зайве слово (за чергуванням голосних або
приголосних).
Радість, осінь, біль, кінь, зірка. Сидіти, володіти,
водити, будити, городити. Він, спід, хліб, дім, сніп. Дорога,
голова, борода, ворона, корова. Лоб, мох, сон, рот, горб. Мова, коса,
оса, основа, сова. Брести, вести, веліти, летіти, нести. День, пень, лев,
пес, орел. Сік, рік, вік, тік, бік. Сніг, сміх, лід, рік,
бік. Гриміти, сидіти, радіти, родити, графити. Ліс, вік,
хліб, сік, дід.
Сьогодні ми поговоримо про спрощення груп приголосних, що також є засобом милозвучності української мови. Окрім того, з’ясуємо, за яких умов відбувається подвоєння приголосних.
Спрощення в групах
приголосних
| 1. Повне спрощення (тобто в усному мовленні й на письмі): | ||
| ж (д) н | тиждень — тижні, тижнями | |
| з (д) н | проїзд — виїзний, об’їзний | |
| с (т) н | якість — якісний; честь — чесний | |
| с (т) л | лестощі — облесливий, улесливість | |
| с (т) ц | містити — місце, місцевість | |
| р (д) ц | серденько — серце, серцевина (давньор. сьрдъце) | |
| с (л) н | масло — масний, Масниця | |
| з (к) н | брязк — брязнуло, брязнути, брязне | |
| с (к) н | тиск — тиснуло, тиснути, тисне | |
| 2. Часткове спрощення (тільки в усному мовленні) | ||
| У прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження: | студентський, баластний, форпостний. | |
| 3. Спрощення не відбувається | ||
| стн | шістнадцять, зап’ястний, хворостняк | |
| стл | кістлявий, пестливий, хвастливий | |
| стс | шістсот, буквалістський | |
| скн | випускний, вискнути, рискнути, тоскно, скнара, скніти. | |
| стц | хустка — у хустці | |
Спрощення не відбувається в словах, що можуть мати омоніми, а також у Д. і М. відмінках однини іменників ж. роду І відміни.
Утворення нових слів і форм слів
1-й варіант
► Від поданих слів утворіть прикметники. Запишіть їх фонетичною транскрипцією.
► Чи в усіх утворених словах відбулося спрощення. Чому?
Контраст, проїзд, совість, ремесло, гігант, злість, милосердя, парламент, жалість, піст, цілість, область, кількість.
2-й варіант
► Поставте слова в давальний відмінок однини.
Аспірантка, пустка, невістка, артистка.
Моделювання «Карти пам'яті»
► Ознайомтесь із таблицею «Подвоєння приголосних». Доповніть її прикладами.
Подвоєння
приголосних
Подвоєння
відбувається:
|
|
| 1) унаслідок збігу однакових приголосних на межі морфем | |
| на межі двох префіксів: | возз’єднати; |
| на межі префікса і кореня: | вважати, оббігати; |
| на межі кореня і суфікса: | годинник, туманний, денний; |
| на межі двох суфіксів: | письменник, іменник, але: священик |
| на межі дієслівної основи та -ся: | зрісся, вознісся |
| на межі двох частин складноскорочених слів: | міськком, юннат |
| 2) у збільшувально-підсилювальному суфіксі -нн- | здоровенний, численний |
| 3) у прикметниках із наголошеними суфіксами -анн (ий), -янн (ий), -енн (ий): | невблаганний, незрівнянний, нескінченний; але: довгожданий |
| 4) у прикметниках старослов’янського походження на -енн (ий), -янн (ий): | благословенний, блаженний, огненний, священний, мерзенний, спасенний, божественний, окаянний |
| 5) в іменниках та прислівниках, утворених від прикметників із подвоєним н: | невинність, старанність, непримиренність, невпинно |
| 6) в іменах і деяких словах: | Ганна, Ганнин, Іванна, лляний, бовван, бовваніти, ссати, ссавці |
Не подвоюється
|
|
| 7) н у дієприкметниках і похідних прикметниках (з іншим наголосом): | зроблений, використаний, варений (прикм.) — варений (дієприкм.) |
Подовжуються
м’які приголосні [д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н] й шиплячі
[ж], [ч], [ш], коли вони стоять між двома голосними: |
|
| 1) в усіх відмінках іменників середнього роду ІІ відміни, що закінчуються на -я (крім Р. відмінка множини): | знання, колосся, зілля, клоччя, роздоріжжя, піддашшя; але: мовлень, сторіч, знань |
| 2) якщо іменники середнього роду в Р. відмінку множини закінчуються на -ів, подовження зберігається: | відкриттів, почуттів |
| 3) у деяких іменників І відміни (крім Р. відмінка множини): | Ілля, породілля, рілля, стаття, суддя; але: судів,
статей; Винятки: кутя, свиня, попадя |
| 4) в іменниках ІІІ відміни однини: | віссю, даллю, міццю, розкішшю; |
| 5) у деяких прислівниках: | навмання, спросоння, попідвіконню, попідтинню; |
| 6) у формах теперішнього часу дієслова лити (литися): | ллє, ллю, ллється й ін. |
Не подовжуються
|
|
| 7) у деяких словах: | отой, оцей, отут, отам, отепер, отоді, дані, даний; |
| 8) в іменниках ІІІ відміни, якщо в О. в. м’який приголосний стоїть не між двома голосними: | більшістю, областю, жовчю, Керчю, фальшю, честю, радістю, швидкістю |
► Із поданих варіантів слів виберіть правильне написання; обґрунтуйте свій вибір.
Поволжжя — Поволжя, воз’єднання — возз’єднання, Керччю — Керчю, осінній — осіній, чесютю — честю, маззю — мазю, вічливий — ввічливий, жовччю — жовчю, повісттю — повістю, розріся — розрісся, нехворощщю — нехворощю, передмістя — передмісття, статей — статтей, навмання — навманя, щоденник — щоденик, несказаний — несказанний, зілля — зіля.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Напишіть міні-твір за висловом Л. Талалая «Для того щоб навчитися говорити правду людям, треба навчитися говорити її самому собі».
Для кращого засвоєння вами теми додаю відеоурок. Переходьте за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=Nrw8xnMakQ0
УРОК 39. ПРАВОПИС
ПРЕФІКСІВ
Акцентуаційна хвилинка Асиметрія, симетрія, бюлетЕнь, вимга, вимОва, вИпадок,
вИсловлення, перЕпис, грОші — грОшей, дітьми, заіржАвіти, зубОжіти (і в
похідних — зубОжілий, зубОжіння тощо), діалОг, каталОг,квартАл, кіломЕтр,
мАркетинг, ненАвидіти
і в похідних —
ненАвисть, ненАвисний, але: ненавИсництво, ненавИсницький), пАсквіль,
Аркуш, полЯк, псевдонІм, анонІм, цемЕнт, цЕнтнер, шофЕр, револьвЕр, диспансЕр,
партЕр.
► Ознайомтесь із таблицею «Правопис префіксів». Доповніть її прикладами.
Правопис префіксів
Префікс
|
Правило
|
Приклад
|
с-
|
Перед к, п, т, ф, х (КаФе ПТаХ): | сказати, створити |
з-
|
В усіх інших випадках: | зжалитися, зчепити |
зі- (зо-)
|
Корінь слова починається сполученням приголосних: | зіставити, зірвати, зігрівати — зогрівати |
об-, роз-, від-,
між-, через-
|
У префіксах, які складаються з двох і більше літер, кінцевий дзвінкий не змінюється: | обпектися, розказати, відкрити, міжхмарний, черезплічник |
пре-
|
Для вираження найвищого ступеня ознаки прикметників,
прислівників (значення дуже): Винятки: преосвященний, преподобний, престол, презирливий, презирство |
гарний — прегарний, добре — предобре |
при-
|
У дієсловах для вираження приєднання, наближення, частковості дії: | клеїти — приклеїти, йти — прийти, крити — прикрити |
| Для позначення приближення: | пригірок, приярок, прикордонник, прибережний | |
прі-
|
У кількох словах: | прізвище, прізвисько, прірва |
пере-
|
має значення «по-іншому», «наново», «через кого чи щось».
РОЗРІЗНЯЙТЕ! Від префікса пере- треба відрізняти частинку пери- в словах іншомовного походження, яка не є префіксом та означає «навколо», «понад»: |
перечитати, перебігти, перехрестя, переправа. периметр, перископ |
а-, анти-, архі-,
інфра-, контр-, ультра- супер-, транс-
|
Іншомовні префікси | аморальний, антивоєнний, архіреакційний, контратака, інфрачервоний, ультрамодний, суперобкладинка, трансконтинентальний |
► Уставте пропущені префікси з-, зі- чи с-:
..палахнути, ..знаватися, ..чепити, ..тверджувати, ..драти, ..бавити, ..кочити, ..житися, ..ставляти, ..ніяковіти, ..фотографувати, ..п’ястися, ..садити, ..тягти, ..ціпити, ..в’ялий, ..питати.
► Напишіть правильно слова.
Ві..стань, на..потужний, чере..смужжя, пона..плановий, о..трусити, мі..планетний, ро..кидати, о..чухрати, мі..галузевий, пі..тримка.
► Утворіть слова з префіксом при-:
Їхати, крутити, вабити, буття, брати, будувати, мара, чинити.
Словникова робота
► Випишіть зі словників по три слова з префіксами а-, анти-, архі-, інфра-, контр-, ультра-, супер-, транс-. Із будь-якими словом складіть речення.
► Прочитайте вголос вірш із правильною інтонацією. Які мовні засоби допомагають автору досягти образності й виразності тексту?
► Про які почуття йдеться у вірші? Що на це вказує?
► Яка ця історія: радісна чи сумна? Чому? (Зверніть увагу на староіндійську мудрість)
► Поясніть значення виділених слів.
► Виділіть у словах префікси, поясніть, що вони позначають.
Процокало, прибилось, притекло,
Припало, пригорнулось, причинилось,
Заплакало і — никма утекло,
Чорняве полум’я з печальними очима.
До телефону — він його не бачив.
Хоч телефон — сюди-туди: нема!
А ніч, а дощ, а град по ринвах скаче,
І груша з грушами прибилась до вікна.
Прицокало, прибилось, прилюбилось...
Узяв у голову, чи, може, так — приснилось!
Чорняве полум’я, чорняву ту завію,
Узяв у душу, як блакитний сон.
А чути плач — то плаче телефон,
Просунувши у ніч свою холодну шию.
М. Вінграновський
► Запишіть свій улюблений вірш, виділіть префікси в словах.
► З’ясуйте вживання в ньому розділових знаків.
УРОК 40. ПРАВОПИС СУФІКСІВ
Акцентуаційна хвилинка
АпОстрОф, алфАвІт, зАголОвок, волОдАр, доповІдАч, наглЯдАч,
дОговІр, подАннЯ, пОмИлка, рОзбІр, зЕрнО, васИлькИ, Усмішка, фАрфОр, нАпАсть,
пОстІль, прОстИй, беззАхИсний, жАлібнИй, м'ЯзовИй, пЕрвІсний, кОрИсний,
вітчИзнЯний, мИлостИвий, ялИнкОвий, світАнкОвий, закІнчИв, відповІстИ (але:
відповісИ, відповІм, відповілА), тАкОж, зокрЕмА, зАвждИ, назАвждИ, нАвпІл,
нашвидкУрУч, нАдвОє, воднОчАс, бАйдУже, глИбОко, вИсОко, зАтИшно, мАбУть,
посЕрЕд.
Висновок: орфоепічні норми
наголошування окремих слів у процесі розвитку мови могли змінюватися. Про це
свідчить наявність в українській мові незначної кількості слів з подвійним
наголосом, які, проте, зберігають єдине лексичне значення.
Проблемне питання
· Чому не можна говорити «Я вибачаюся»? (Частка -ся в
дієсловах, що стоїть після -ти, є усіченою формою зворотного займенника себе:
умивати — умиватися (себе). У повсякденній практиці його позначають як суфікс.)
Правопис суфіксів
Суфікс
|
Правило
|
Приклад
|
Іменникові суфікси
|
||
-ок, -очок,
|
в іменниках чоловічого роду (о випадний): | вершок, кілок, стручок, деньок, пеньок; дубочок |
-очк (а)
|
в іменниках жіночого роду: | росиночка |
-ик
|
у зменшувальних формах: | брат — братик; |
-ичок, -ичк
|
у зменшено-емоційних іменниках, утворених від слів із
суфіксами -ик, -иц (я): |
кошик — кошичок, палка — палиця — паличка |
-ечок, -єчок, -ечк,
-єчк, -еньк, -єньк
|
в усіх інших випадках: | вершечок, краєчок, діжечка, копієчка; серденько, краєнько |
-ен (я), -єн (я)
|
у назвах живих істот (іменниках середнього роду IV відміни): | кішка — кошеня, змія — змієня |
-еньк (о), -єньк (о)
|
творять пестливі назви: | доленька, кониченько |
-иськ (о), -ищ (е)
|
у словах з негативним значенням після приголосних: | дівчина — дівчисько, звалити — звалище |
-їськ (о), -їщ (е)
|
після голосних пишеться ї: | побити — побоїще, гній — гноїсько; |
-енк (о), -єнк (о)
|
здебільшого в прізвищах | Кравченко, безбатченко, Гордієнко |
-івк (а), -ївк (а)
|
в іменниках жіночого роду, утворених від іменників або інших частин мови: | голівка, спиртівка, долівка, маївка але: головка (капусти), духовка, зарисовка, підготовка |
-ив (о)
|
в іменниках середнього роду, що означають матеріал або продукт праці: | паливо, добриво, морозиво але: марево, сяєво (не є продуктом праці) |
-ник, -щик, -чик
|
у назвах професій та інших іменниках: | двір — двірник, гонка — гонщик; літак — льотчик |
-анин, -янин, -чанин,
-ин, -ець, -ич, -ак, -як, -ит
|
назви осіб за належністю до місця, нації, становища: | молдаванин, Харків — харків’янин; село — сільчанин, грузин, тбілісець, костромич, словак, туляк, одесит |
-ич
|
у прізвищах, по батькові тощо | Кузьма — Кузьмич |
-ин
|
в іменниках чоловічого роду: | киянин, громадянин |
| у множинних іменниках, що позначають дію: | оглядини, запросини | |
| в іменниках жіночого роду із закінченням -а: | істина, дивина, Батьківщина; височина, широчина, глибочина | |
-інь
|
абстрактні поняття простору: | височінь, широчінь, глибочінь; |
-инн (я)
|
збірні поняття середнього роду: | картопля — картоплиння; але: проміння, коріння, насіння, каміння |
-інн (я)
|
збірні поняття, утворені від дієслів з и, і основи: | шарудіти — шарудіння, |
-анн (я), -янн (я)
|
утворені від дієслів із голосним основи: | зростати — зростання, гукати — гукання |
-енн (я)
|
віддієслівні іменники з наголосом на корені: | звертатися — звернення, піднести — піднесення |
-аль, -ень, -ець,
-єць, -ість, -тель:
|
після кінцевого приголосного у словах із суфіксами: | кувати — коваль, красивий — красень, Корея — кореєць, ніжний — ніжність, вихователь |
-альник, -ильник,
-ільник, -альність
|
назви професій, слова з абстрактним значенням тощо: | прибиральник, волочильник, полільник, геніальність |
-ович
|
для творення чоловічих імен по батькові: | Васильович, Ігорович, Григорович |
-ич, -іч
|
Кузьма — Кузьмич — Кузьмович; Ілля — Ілліч — Ілльович | |
-івн (а), -ївн (а)
|
для творення жіночих імен по батькові: | Іванівна, Іллівна, Андріївна |
-ик, -ік, -їк
|
в іншомовних словах після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р («правило дев’ятки) пишеться и, після інших приголосних (крім «правила дев’ятки) пишеться і: | історія — історик, проза — прозаїк |
-ир, -ист, -изм
|
бригадир, касир, але: п'ятірка, ганчірка | |
-ір, -іст, -ізм
|
канонір, пацифіст, ідеалізм; але: боротьбист, речовизм |
|
-їр, -їст, -їзм
|
в іншомовних словах після голосних пишеться ї: | конвоїр, альтруїст, ламаїзм |
Прикметникові суфікси
|
||
-н (ий)
|
у переважній більшості прикметників: | дружний (колектив), західний, туманний, плинний |
-н (ій)
|
у прикметниках прислівникового та іменникового походження після ж, ш: | дружній (погляд), сьогоднішній, дорожній, але: потужний |
-ичн (ий), -ічн (ий)
|
в іншомовних словах після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р пишеться и, після інших приголосних пишеться і: | історичний, академічний |
-їчн (ий)
|
в іншомовних словах після голосних пишеться ї: | архаїчний, прозаїчний |
-ин
|
у присвійних прикметниках після приголосного: | Маруся — Марусин; Ольга — Ольжин, дочка — доччин |
-їн
|
у присвійних прикметниках після голосного: | Марія — Маріїн |
-ин (ий)
|
у прикметниках зі значенням присвійності після приголосного: | бджолиний |
-їн (ий)
|
у прикметниках зі значенням присвійності після голосного: | солов’їний |
-ист (ий)
|
після приголосних: | барвистий, голосистий, перистий (пірчастий); але: перістий (рябий) |
-їст (ий)
|
після голосних: | вибоїстий, двоїстий; |
-анн (ий), -енн (ий)
|
для підкреслення найвищої міри ознаки (суфікс наголошений): | невблаганний, несказанний, але: жаданий |
-ан (ий), -ен (ий)
|
у дієприкметниках: | бажаний, нескінчений |
-ев (ий), -єв (ий)
|
після м’якого або шиплячого приголосного, наголос падає на основу: | березневий, грушевий; алюмінієвий, життєвий |
-ов (ий)
|
після твердого приголосного; після шиплячого, м’якого або й, якщо наголос падає на закінчення: | казковий, дощовий, нульовий, крайовий |
-еньк-, -есеньк-
|
у якісних прикметниках для надання відтінків зменшеності, здрібнілості, інтимно-ласкавого ставлення: | чепурненький, ріднесенький |
-ісіньк-, -юсіньк-
|
чистісінький, тонюсінький | |
-езн-, -енн-, -ач-,
-яч-, -ущ-, -ющ-
|
суфікси зі значення збільшеності, згрубілості: | старезний, здоровенний, добрячий, злющий |
Дієслівні суфікси
|
||
-ір-, (-ир-)
|
у деяких дієсловах; окрім того, для уникання омонімії: | котирувати, лавірувати, марширувати, пікірувати, третирувати; буксирувати (бо є буксувати); репетирувати (бо є репетувати); полірувати (бо є полювати) й ін. |
-ува, -юва
|
у дієсловах, віддієслівних іменниках і дієприкметниках, якщо наголос не падає на суфікс: | очікувати — очікування — очікуваний; вивершувати — вивершування — вивершуваний; |
-ова
|
якщо наголос падає на перший голосний суфікса: | риштувати — риштування; але: риштовання — риштований |
► Установіть відповідніть правопису суфіксів з прикладами.
В усіх словах уживається:
1 суфікс -ечок
А Земл..чка, вузл..чок, пал..чка
2 суфікс -ечк
Б Василь, Андрій, Петро
3 суфікс -ичк
В Кра...чок, береж...чок, ба..чок
4 суфікс -ович
Г Стар..ий, нездол..ий, незрів..ий
5 суфікс -анн (-янн)
Д Здоров..ий, числ..ий, незбагн..ий
6 суфікс -енн
Е Сон..чко, копі..чка, серд..чко
Сформулюй правило
► До поданих груп слів з пам’яті сформулюйте правила
написання.
1) Вуличка, кошичок, паличка, рушничок (в іменникових суфіксах
-ик-, -иц (я), -ич-, -ищ (е), -иськ (о) голосний и зберігається і в похідних
словах); 2) служіння, зубожіння, везіння, волочіння (суфікс -інн (я) у
віддієслівних іменниках); 3) картоплиння, маковиння, бурячиння (суфікс
инн (я) в збірних іменниках); 4) проміння, коріння, насіння, каміння (винятки);
5) височінь, широчінь, стрункіший, малюсінький, свіжісінький (у суфіксах
-інь, -іш (ий), -ісіньк (ий), -юсіньк (ий)).
Я — редактор
► Серед поданих сполучень слів знайдіть правильні. Поясніть
причини помилок у неправильно утворених сполученнях слів: 1) тавтологія (робити
роботу); 2) плеоназм (пам’ятний сувенір); 3) неправильна
сполучуваність слів (пароніми, уживання слова в невластивому йому значенні) (громадський
обов’язок; зграя друзів); 4) калька з російської мови (росіянізми) (слідуюча
зупинка).
Для кращого засвоєння вами теми додаю відеоурок. Переходьте за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=bx29httI4tE
УРОК 41. УЖИВАННЯ ВЕЛИКОЇ ЛІТЕРИ
Уживання великої
букви у власних назвах
Правило
Приклади
Усі слова в назві
(крім родових) з великої літери
Імена, по батькові, прізвища, псевдоніми, прізвиська:
Примітка: імена, які
вживаються як загальні назви людей, пишуть з малої букви:
Примітка: правопис прізвищ, що
вживаються як загальні, залежіть від емоційного забарвлення:
Тарас Григорович Шевченко, Кобзар, Марія Вовчок;
меценат, робінзон, донжуан;
Корольови (позитивне), плюшкіни
(негативне)
назви дійових осіб байок, казок, драматичних творів:
Дід Мороз, Івасик-Телесик, Мавка, Вовчик-Братик;
Імена божеств, міфологічних істот, релігійних понять,
культових книг:
Ісус Христос, Різдво, Біблія, Венера
Клички свійських тварин:
Мурчик, Кирик
Астрономічні назви (крім родових: зірка, планета й
ін.):
планета Земля
Географічні назви (крім родових: протока, мис й
ін):
протока Карські Ворота, мис Капітана Джеральда, Великий
Кавказький хребет
Офіційні та неофіційні назви країв, регіонів, річок, вулиць
тощо (крім родових позначень):
країни Близького Сходу, Буковина, Полісся, річка Буг,
вулиця Академіка Павлова
Родові позначення, що стали складником власної назви,
втративши своє пряме значення:
Кривий Ріг, Булонський Ліс, Біловезька Пуща
Офіційні й неофіційні назви держав, груп та союзів держав:
Україна, Співдружність Незалежних Держав
Назви міжнародних організацій:
Організація Об’єднаних Націй
Найвищі державні установи України:
Верховна Рада України, Конституційний Суд України
Перше слово в
назві з великої літери
Найвищі державні посади України й міжнародні:
Президент України, Прем’єр-міністр України, Голова
Верховної Ради України, Генеральний прокурор України; але: президент США
Національні краї, округи й автономні області:
Краснодарський край
Міністерства та їхні головні управління:
Державна інспекція Міністерства освіти і науки України
Органи державної влади, установи:
Харківська обласна рада народних депутатів;
Інститути, академії, музеї тощо:
Херсонський державний університет, Академія мистецтв
Громадські організації, партії:
Спілка підприємців, Партія зелених;
Заводи, фабрики
Миколаївський завод «Адісем»
З’їзди, конференції, симпозіуми тощо:
Другий з’їзд профспілок України;
Творчі спілки, комітети, колективи
Спілка художників України
Назви шляхів, залізниць, каналів, вокзалів, станцій, портів,
пристаней тощо:
Одеська автострада, Південно-Західна залізниця, аеропорт
Бориспіль
Свята, знаменні дати, історичні події, епохи;
Новий рік, Полтавська битва, період Реформації
Умовні назви продуктів, виробів, марок автомобілів:
цукерки «Київ вечірній»
Умовні назви орденів та інших відзнак (крім службових та
родових)
орден Слави
Назви документі:
Декларація прав людини і громадянина, Декрет про мир;
Назви мистецьких творів, історичних пам’яток:
Повість «Тіні забутих предків», «Літопис Самовидця»
Присвійні прикметники, якщо вони виражають належність людині
(чиє) або «імені когось»:
Примітка: прикметники пишуться
з малої букви, якщо мають у своєму складі суфікс -ськ- чи входять до
складу фразеологічних одиниць:
Тичинин, Олексіїв, Петренків; Шевченківська конференція,
Макаренківські читання; франківські рукописи, гордіїв вузол, піфагорова
теорема, сізіфова праця;
Назви сортів рослин у спеціальній літературі
Білий налив (яблуні), Шпанка
рання (вишні);
Скорочені назви установ, абревіатури:
Кабмін, Мінфін, ЗОШ; але: медпункт
Усі слова з малої
літери
Назви частин, відділів, секторів, інших підрозділів установ
та організацій:
кафедра української мови, плановий відділ заводу
«Арсенал»
Державні посади, титули, вчені, військові наукові, почесні
звання:
генеральний директор, імператор, князь, академік,
генерал-майор, лауреат, народний артист
Традиційні, неофіційні назви закордонних державних органів:
парламент, сейм, народні збори, бундестаг
Назви порід тварин пишуться з малої букви:
азербайджанський гірський меринос, сибірська лайка;
Назви частин світу у прямому значенні:
південь, південний захід
Правило
Приклади
Усі слова в назві
(крім родових) з великої літери
Примітка: імена, які вживаються як загальні назви людей, пишуть з малої букви:
Примітка: правопис прізвищ, що вживаються як загальні, залежіть від емоційного забарвлення:
Корольови (позитивне), плюшкіни (негативне)
Перше слово в
назві з великої літери
Примітка: прикметники пишуться з малої букви, якщо мають у своєму складі суфікс -ськ- чи входять до складу фразеологічних одиниць:
Усі слова з малої
літери
Немає коментарів:
Дописати коментар