ТЕМА. ОСОБЛИВОСТІ КЛИЧНОГО ВІДМІНКА. ТВОРЕННЯ ТА ВІДМІНЮВАННЯ ЧОЛОВІЧИХ ТА ЖІНОЧИХ ІМЕН ПО БАТЬКОВІ
Спостереження над теоретичним матеріалом
Закінчення іменників у кличному відмінку
|
Відміна |
Закінчення |
Приклади |
|
І відміна однини |
уживаються закінчення -о, -е, -є, -ю. о мають іменники твердої групи |
дружино, Ганно, книжко, сестро |
| |
е мають іменники м’якої та мішаної груп, є — іменники м’якої групи після голосного та апострофа |
воле, Катре, робітнице; душе, круче; Маріє, мріє, сім’є, а також Ілле. |
| |
ю мають деякі пестливі іменники м’якої групи |
бабусю, Галю, доню, матусю, тітусю |
|
Увага! У звертаннях, що складаються з двох власних назв — імені та по батькові, обидва слова мають закінчення тільки кличного відмінка: Ганно Іванівно, Маріє Василівно |
||
|
І відміна множини |
мають форму, однакову з Н. в. |
баби, дочки, жінки, робітниці. |
|
ІІ відміна однини |
закінчення -у мають іменники твердої групи |
Джеку, погоничу, товаришу, слухачу, також діду, сину, тату |
|
закінчення -ю мають іменники м’якої групи |
Грицю, краю, лікарю, місяцю, пролетарю, розмаю, ясеню |
|
|
ІІ відміна множини |
мають форму, однакову з називним |
брати, робітники; діячі, краї, товариші, пролетарі, моря, села |
|
Увага! Закінчення -е мають безсуфіксні іменники твердої групи, іменники м’якої групи із суфіксом -ець та деякі іменники мішаної групи, зокрема власні назви з основою на ж, ч, ш, дж і загальні назви з основою на р, ж: Богдане, голубе, друже, козаче, орле, Петре, соколе, Степане, чумаче, молодче, хлопче, гусляре, Довбуше, маляре, стороже, тесляре, школяре. Увага! Прізвища прикметникового походження на -ів (-їв), -ов, -ев (-єв), -ин, -ін (-їн), як Глібов, Королів, Пушкін, Романишин, Тютчев, Чапаєв, Щоголів, при звертанні мають як форму називного, так і форму кличного відмінка: Глібов і Глібове та ін. Увага! Географічні назви, до складу яких входять зазначені суфікси, мають у кличному відмінку закінчення -е: Києве, Лебедине, Львове. | ||
Примітка 1. У звертаннях, що складаються з двох загальних назв, форму кличного відмінка має як перше слово, так і друге, хоч друге слово може мати й форму називного відмінка: добродію бригадире (бригадир), пане лейтенанте (лейтенант).
Примітка 2. У звертаннях, що складаються із загальної назви та імені, форму кличного відмінка набуває як загальна назва, так і власне ім’я: брате Петре, друже Грицю, колего Степане, пані Катерино, товаришу Віталію.
Примітка 3. У звертаннях, що складаються із загальної назви та прізвища, форму кличного відмінка має тільки загальна назва, а прізвище завжди виступає у формі називного відмінка: друже Максименко, колего Іваничук, добродійко Скирда, товаришу Гончар.
Примітка 4. У звертаннях, що складаються з двох власних назв — імені та по батькові, обидва слова мають закінчення кличного відмінка: Володимире Хомичу, Галино Іллівно, Маріє Василівно, Петре Кузьмичу, Ярославе Андрійовичу.
Особливості творення імен по батькові
|
Творення чоловічих імен по батькові |
Творення жіночих імен по батькові |
|
Чоловічі імена по батькові творяться додаванням до основ власних імен суфікса -ович: Михайло — Михайлович, Василь — Васильович, Юрій — Юрійович, Ігор — Ігорович |
Жіночі імена по батькові творяться додаванням до основ власних імен суфікса -івн (а): Михайло — Михайлівна, Юрій — Юріівна (Юрій+івна), Георгій — Георгіївна, Ілля — Іллівна, Кузьма — Кузьмівна |
|
Кілька чоловічих імен по батькові творяться за допомогою суфікса -ич: Лука — Лукич (і Лукович), Сава — Савич (і Савович), Кузьма — Кузьмич (і Кузьмович), Хома — Хомич (і Хомович), Яків — Якович, Ілля — Ілліч |
|
|
Як виняток, в імені Григорій при творенні імені по батькові відпадає ій — Григорович, а до основи імені Микола додаємо ай — Миколайович (і рідко — Миколович) |
З відхиленням від цього правила творяться лише такі імена по батькові: Яків — Яківна, Григорій — Григорівна, Микола — Миколаївна (і рідко — Миколівна) |
Для кращого засвоєння вами теми додаю відеоурок.
Немає коментарів:
Дописати коментар