Дистанційне навчання 22 група (українська мова)

 Привіт усім!!!✋ Ця сторінка створена для вашого дистанційного навчання. 👬За час карантику  з ураїнської мови ми маємо пройти 2 теми)😀 Тут я виставлю вам їх для самостійного опрацювання та додам відеоуроки. 😃😃😃
😀💁 Давайте проведемо вільний час з користю!!!😃😃😃

 

ТЕМА: НАПИСАННЯ НЕ, НІ З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ

 

Правопис частки НЕ

Правила	Приклади
Разом НЕ пишуть
якщо слово без не не вживається:		невдаха, нездара, негода, неук; невблаганний, невпинний, нещадний; невдовзі, невтямки, неподалік, нещодавно, нехотя; неволити, нездужатися, незчутися, ненавидіти, непритомніти, непокоїти, нехтувати; але: неславити (ганьбити), не славити (не прославляти)
якщо йдеться про нове поняття:		небезпека (загроза); небилиця (вигадка); неволя (рабство); недоля (лихо); недруг (ворог); недовіра (підозра); неправда (брехня)
з прикметниками й прислівниками:		невибагливий (скромний у вимогах), невмілий(безпорадний)
якщо при дієприкметнику немає пояснювального слова		незасіяне поле
в префіксі недо-, який указує на неповноту дії		недочувати (погано чути), недоїдати (погано їсти) та ін.
Окремо НЕ пишуть
з прикметниками й прислівниками, коли в реченні щось заперечується: Іноді таке заперечення підсилюється заперечними словами ні, ані, ніяк, нітрохи, ніколи, ніде, ніщо, ніхто й ін.		робота не важка; дорога не далека; надворі не холодно. робота аж ніяк не важка; ні, дорога не далека; надворі нітрохи не холодно; нам ніщо не страшне
з усіма формами дієслова (крім дієприкметника)		не робити, не сказавши, не робитиму;
з числівниками, займенниками і прийменниками		не два, не перший, не ми, не наш, не будь-який, не до речі, не з руки; виняток: неабиякий і не абиякий
з дієприкметником, якщо при ньому є пояснювальне слово або він виконує роль присудка		не чуваний (коли?) ніколи, не знаний (де?) тут; трава не скошена
якщо заперечують щось		не друг (а товариш, співробітник, просто знайомий, випадкова людина, ворог)
якщо є протиставлення:		робота не важка, а легка; дорога не далека, але й не близька; надворі не холодно, а так собі
З дефісом НЕ пишуть
якщо вживається як префікс в іменниках — власних назвах		не-Європа

Правопис частки НІ

Правила		Приклади
Разом НІ пишуть
у заперечних займенниках і прислівниках	ніхто, ніякий, ніде, нікуди, ніяк
якщо слово без ні не вживається	нікчемний, нічліг
Окремо НІ пишуть
якщо вживається для заперечення наявності предмета чи ознаки, а також у стійких словосполученнях без дієслова- присудка	ні краплини; ні се ні те; ні так ні сяк, ні на макове зерно
якщо виступає повторювальним сполучником із заперечним єднальним значенням	Не люблять кайданів ні слово, ні ідея (М. Рильський)
із займенниками та прислівниками, від яких відокремлюється прийменником:	ні в кого, ні при чому, ні в скількох

 

 

Тема. Написання слів іншомовного походження

Правопис букв и, і, ї, у

Пишеться И:

1. У загальних і географічних назвах після д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, р («Де ти з’їси цю чашу жиру?») перед літерами на позначення приголосних (крім й): дисципліна, система, Алжир, Сирія, Мексика, чипси, гриль, тирамісу, чизкейк, чизбургер, капучино.

Пишеться І:

1. На початку слова: ікона, історія, імпічмент.
2. Після літер на позначення приголосних, що НЕ входять до правила «Де ти з’їси цю чашу жиру?»: піраміда, фінанси, бізнес.
3. Перед літерою на позначення голосного або й: піаніно, радіус, ажіотаж, позиція.
4. У кінці незмінних слів: таксі, поні, колібрі, броколі, грисині, мюслі, хобі, хіпі, Леонардо ді Капріо
5. В окремих власних назвах: Грімм, Сідней, Дідро, Россіні, Арістотель, Дізель (але дизель), Занзібар, Зімбабве, Одіссей, Міссісіпі.

Зауважте! У ряді слів іншомовного походження, давно засвоєних українською мовою, після літер, що не входять до правила «Де ти з’їси цю чашу жиру?», відповідно до вимови пишеться И: лимон, мирт, кипарис, спирт, кинджал, нирка тощо.
З и, а не з і пишуться слова церковного вжитку: диякон, єпископ, мирта, християнство тощо.

Пишеться Ї:

1. Після літер на позначення голосних: мозаїка, Енеїда (але в складних словах, де перша
частина закінчується на голосний, на початку другої пишеться і: староіндійський, доісторичний).
Пишеться У:
1. У словах, запозичених із французької мови, після літер на позначення шиплячих ж, ш та в словах парфуми, парфумерія: журі, парашут, Жуль.

Подвоєння літер на позначення приголосних

1. У власних назвах і словах, похідних від них: Андорра, андоррський, Голландія, голландський, Марокко, марокканець, Будда, буддизм. (Виняток: Лісабон, Голівуд, Копенгаген).
2. За збігу однакових приголосних на межі префікса й кореня, якщо в мові вживається паралельне непрефіксальне слово: імміграція (міграція), сюрреалізм (реалізм) ірраціональний (раціональний), контрреволюція (революція)
(але анотація, конотація, еміграція).
3. В окремих словах, які треба запам’ятати: алло, аннали, білль, бонна, брутто, булла, ванна, вілла, дурра, мадонна, манна, мірра, мотто, мулла, нетто, панна, пенні, тонна, панно, гамма (буква).
Запам’ятайте: гамма-промені – кольорова гама, головний біль – білль про права.

Зауважте! У загальних назвах іншомовного походження приголосні не подвоюються: бароко, група, сума, шосе, ват (але Ватт), фін, піца, інтермецо, хобі, папараці, комісія тощо.

М’який знак у словах іншомовного походження

1. М’який знак пишеться після д, т, з, с, л, н перед я, ю, є, ї, йо: ательє, мільярд, консьєрж.
2. Відповідно до вимови після л перед літерами на позначення приголосних: альтруїст, фільм (але залп).
3. Відповідно до вимови в кінці слів: магістраль, каніфоль (але бал, шприц).

Апостроф у словах іншомовного походження

Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї:
1. Після б, п, в, м, ф, ж, ч, ш, г, к, х, р («Мавпочка Буф грає в чужі шахи»): інтерв’ю, дистриб’ютор, миш’як, Женев’єва.
2. Після кінцевого приголосного префікса: ін’єкція, ад’ютант, кон’юнктура, кон’юнктивіт, пан’європейський, транс’європейський.

Апостроф не пишеться:

1. Перед йо: курйоз, серйозний.
2. Коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного: манікюр, бюджет, бязь.
Зауважте! Апостроф пишеться після початкового д, о в прізвищах: Жанна д’Арк, О’Генрі тощо.

Для кращого засвоєння вами теми додаю відеоурок.

Тема. Складні випадки написання прізвищ

Чи траплялося вам бачити іншомовні прізвища, звучання яких відтворено українськими літерами точно, без жодних пристосувань? Як ви до цього ставитесь? Відповідь аргументуйте.

Усі без винятку прізвища передаються з дотриманням норм української мови.

російську літеру є передають буквою є	Лєрмонтов, Некрасов
російську букву є передають українською є, якщо прізвище походить від слова з літерою і	Рєпін (бо ріпа), Лєсков (бо ліс), Бєлов (бо білий)
російську е передають українською є в суфіксах -єв, -єєв, якщо вони стоять після шиплячих, р або ц	Авдєєв, Бондарєв, Тимирязєв
російську и передають українською и після шиплячих та ц, а також якщо в українській мові є споріднене слово з літерою и	Пущин, Сажин, Синицин, Тихомиров (бо тихий і мир)
російську и передають українською и в суфіксах -ик, -иц, -ич, -ищ	Ганич, Бигич, Стасевич, Радищев, Куницин

Апостроф, знак м'якшення, буквосполуки йо та ьо пишуть у прізвищах за правилами української мови: Аляб'єв, Рум'янцев, Севастьянов, Васильєв, Муравйов, Корольов.

Передавання прізвищ українською мовою

Російська буква	Українська буква	Правила	Приклади
е	е	після приголосних	Александров, Лермонтов, Сенкевич, Чапек, Чебишев;
	є	на початку слів;	Євдокимов, Єгоров, Єршов;
		у середині слів: 1) після голосного; 2) після м’якого приголосного; 3) після твердого приголосного при роздільній вимові	1) Буєраков, 2) Афанасьєв, 3) Григор’єв
		у суфіксах -ев, -еев російських прізвищ пишемо -єв, -єєа, якщо вони стоять не після шиплячих (ж, ч, ш), р, ц	Ломтєв, Алексєєв, Менделєєв, але: Муромцев, Нехорошев, Писарев, Подьячев, Андреєв;
		якщо російському кореневому е відповідає в аналогічних українських словах кореневий і, який не чергується з е, о:	Бєлінський, Звєрев, Рєпін, Мєстечкін, Насєдкін, Столєтов, Пєшковский
ё	йо	1) на початку слова; 2) після голосних, 3) після губних приголосних;	Йолкін, Майоров, Воробйов;
	ьо	після м’якого приголосного перед о:	Треньов, Верьовкін, Дьорнов
	е	у прізвищах, утворених від спільних для української та російської мови імен	Артемов (Артем), Федоров (Федір);
	о	після ж, ч, ш, щ та ц	Хрущов, Пугачов, Почепцов
и	и	у прізвищах, належних до південнослов’янських мов, у яких немає розрізнення и-і(болгарська, сербська й ін.)	Величков, Житков, Христов, Белич, Караджич, Радич
		1) після шиплячих 2) у суфіксах -ик, -ицьк, -ич, -евич, -ович	Чичиков, Конопницька, Божозович, Міклошич
		у префіксі при-	Пришвін
		якщо російському слову відповідає аналогічне українське	Виноградов, Пирогов
	і	на початку слова та після приголосного (у польських, чеських і словацьких прізвищах)	Ігнатович; Ілієв, Івич, Лінда, Міцкевич
	ї	після голосного;	Заїчкіна, Раїч, Стоїч
ы	и	після твердого приголосного:	Куницин
	і	на позначення м’якого приголосного:	Коритін
-ец	-ець	твердий кінцевий приголосний ц у прізвищах із суфіксом -ець пом’якшується:	Скиталець, Боровець, Глуховець
Прикметникові закінчення російських прізвищ передаються так:
-ий	-ий	після твердого приголосного:	Горький; Достоєвський;
	-ій	на позначення м’якого приголосного:	Безкрайній;
-ая	-а	після твердого приголосного (жін. рід)	Михайловська;
-яя	-я	на позначення м’якого приголосного (жін. рід):	Крайня;
-ой	-ой	закінчення не змінюється:	Толстой;
Російські прикметникові прізвища на -ск-, -цк- в українській мові пишуться зі знаком м’якшення
У неслов’янських прізвищах букву ю після шиплячі ш, ж слід писати як у (в українській мові шиплячі тверді): Жуль Верн
У неслов’янських прізвищах кінцеве ц тверде: Ліфшиц, Моріц, Клаузевіц

 

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Дослідіть походження вашого прізвища. Воно походить:

а) від імені;

б) від географічної назви;

в) від роду діяльності (назви професії);

г) від назви предмета, ознаки, явища та ін.

 

Для кращого засвоєння вами теми додаю експресс-урок Олександра Авраменка.👇