Дистанційне навчання 13 група (українська мова)

 Привіт усім!!!.✋✋✋ Ця сторінка створена для вашого дистанційного навчання. 👬За час карантику   з ураїнської мови ми мали б пройти 4 теми)😀 Тут я виставлю вам їх для самостійного опрацювання та додам відеоуроки. Давайте проведемо вільний час з користю!!!😃😃😃

 

Тема.ОСНОВНІ ГРУПИ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ, БАГАТОЗНАЧНІСТЬ, СИНОНІМІЯ Й АНТОНІМІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

Фразеологізм (фразеологічний зворот) – це стійке, лексично неподільне і цілісне  словосполучення (речення), яке за значенням дорівнює одному слову. Розділ мовознавства, що вивчає фразеологізми, називається фразеологією.

 

Основні ознаки фразеологізмів
Усі фразеологізми мають декілька спільних ознак:
  • відтворюваність у мовленні;
  • постійний лексичний склад;
  • у реченні всі компоненти фразеологізму виконують одну синтаксичну функцію;
  • наявність синонімічних та антонімічних зв’язків з іншими фразеологізмами і словами.
Будова фразеологізмів
За компонентним складом і граматичними зв’язками розрізняють такі види фразеологізмів:
  • фразеологізми-речення (Одна пташка весни не наспіває. Баба з воза — кобилі легше);
  • словосполучення (жовта преса, дерти носа, легка рука, земля обітована, манна небесна);
  • фразеологізми-слова  (Антей, Отелло, Соломон, Нарцис, одіссея, Крез) 

Класифікація фразеологізмів
 
1. Фразеологічні зрощення (ідіоми) — стійкі нерозкладні словосполучення, значення яких не випливає зі значень їхніх компонентів. Вони неподільні за змістом і не перекладаються іншими мовами дослівно (собаку зарито — суть справи, зарубати на носі — запам'ятати).
2. Фразеологічні єдності — усталені словосполучення, цілісне значення яких мотивується значеннями їхніх компонентів (курча жовтороте — недосвідчений, ребра можна порахувати — дуже худий). Деякі з них допускають доповнення іншими компонентами (триматина повідку — тримати на короткому повідку). Для фразеологічних єдностей характерні римовані співзвуччя (всякої тварі по парі, катюзі по заслузі).
3. Фразеологічні сполуки — стійкі словосполучення, компоненти яких мають обмежені зв’язки з іншими словами, але не втратили самостійності (порушити питання або тему, бере жаль або страх).
4. Фразеологічні вислови складаються зі слів із вільним значенням. Серед них мовні кліше, виражені простим словосполученням (дипломатичні кола, зустріч на найвищому рівні, холодна війна, апелювати до громадськості),  прислів’я, приказки та крилаті вислови (За одного битого двох небитих дають. Борітеся — поборете. Добрими намірами вимощена дорога до пекла).
 
Багатозначність, синонімія й антонімія фразеологізмів
 
Для фразеологізмів, як і для звичайних слів, властиві такі явища, як багатозначність, синонімія й антонімія. У багатозначному фразеологізмі може поєднуватися пряме значення з переносним. Щоправда, багатозначність серед фразеологізмів трапляється рідко.

Багатозначність полягає в тому, що в контексті значення фразеологізму може змінюватись, закріплюючись потім і в мові.

Очі на лоб лізуть може означати: 1) велике здивування; 2) фізичне напруження, важку працю, стомлення; 3) відчуття страху, переляку; 4) дуже сильне напруження.

2. З’ясуйте значення фразеологізмів у поданих реченнях.

1. Чіпка, розгнівавшись на Бородая, хотів пустити йому півня. (З учн. тв.). 2.Співаючи, Максим знову пустив півня (Журн.)

- Чи є щось спільне у значенні фразеологізмів?

- Як називаються такі фразеологізми?

  

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (НА ВИБІР)

  1. Виписати прислів’я про хліб, про працю, про слово.

  2. Дібрати фразеологічні синоніми

  3. Написати твір-мініатюру «Красне слово – золотий ключ», використовуючи фразеологізми або «Ось ми й виросли ».

    Для кращого засвоєння вами теми додаю відеоурок.👇 




ТЕМА. УТВЕРДЖЕННЯ ЛЕКСИЧНОЇ НОРМИ В СЛОВНИКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Творча лабораторія

Прочитайте текст мовчки. Підготуйтесь читати вголос. Поміркуйте, які лексичні засоби використовує автор, щоб передавати схвильованість, урочистість і любов до мови рідної.

В українській мові відбилася природа нашого рідного краю, історія нашого народу. Вона допомагає українцям знайти почуття спільної історії, долі, загального походження. Все доступно нашій мові, вона владна все висловити, зобразити і передати. Вона — символ нашої могутньої країни, вона — її гордість. У ній звуки нашої Батьківщини: шелест трав, звук дзвонів, течія води, хрускіт снігу, пташиний щебет, небесні громи, шум дощу. У ній жива українська душа, луна світу. Українська мова — мова гострої думки, рішень та дій.

Мова, яка діє як ліки для душі!

Українська мова красива і незвичайна. Нею написана величезна кількість найкращих літературних та поетичних творів. Українською мовою не можна не захоплюватися, адже за її допомогою можна передати красу навколишнього світу, внутрішній світ людини у всіх деталях. Слід цінувати дар, який нам був подарований.

Цінувати і поважати рідну мову людина повинна з перших років свого життя. І якщо всі батьки замість мультфільму стануть читати своєму малюкові казки та цікаві історії, то значущість української мови може знову відродитися і зміцніти. Основи любові до читання повинні зароджуватися в кожній окремій сім’ї. Адже саме читання і є ключем до найбільших знань, розумінням характерів і красивої, правильної мови. Лише за допомогою читання мова зможе надати свій сприятливий вплив не тільки на розуми, але й на душі. Прекрасною стане країна, в якій кожен громадянин захоче досконало знати рідну мову і поклонятися її надзвичайній красі.

Кожна поважаюча себе людина повинна пишатися своєю мовою. Той, хто шанує рідну мову, поважає себе, поважає людей. На мою думку, завдання майбутнього покоління — зберегти українську мову, не дати їй зникнути. Якщо зникне мова, то незабаром припинить своє існування і вся нація. Рідна мова цінна не менше ніж корисні копалини, її не можна купити або продати, нею можна тільки пишатися і захоплюватися.

Українська мова може використовуватися у всіх сферах суспільного життя, за її допомогою передається найрізноманітніша інформація.

Вона виражає найтонші відтінки думки. Багатство нашої мови і створена на ній література викликає зацікавленість до неї у всьому світі. Вона є культурною спадщиною нашого народу, частиною його історії. Українська мова увібрала в себе красу, велич, широту неповторної української природи і душі українського народу. Вона завжди була предметом гордості українських письменників і поетів, які любили свій народ і свою Батьківщину.

Знання української мови просто необхідне для успішного просування кар’єрними сходами, для становлення людини як особистості, для формування світогляду і зрештою для простого спілкування з людьми. Наш рівень інтелігентності в чомусь залежить від нашого вміння правильно, чисто і красиво викладати свої думки. Для цього ми ще в дитячому садку вчимо вірші, в школі пишемо твори, читаємо твори великих поетів і письменників. Все це накладає сприятливий відбиток на нашу культуру.

Виразно прочитайте вголос (учнів чотири). Які слова і вас схвилювали? Чи проникли ви глибше в суть мови, її красу і силу?

Перекажіть текст (за бажанням), зберігаючи мовні особливості автора.

Лінгвістичне дослідження

Проаналізуйте кілька словників (на вибір). Як у них відбиті норми літературної української мови?

Інтерв'ю

Пригадайте, чия мова (промова, виступ, художнє читання) вам запам’яталось. Що ви хочете покращити у своєму мовленні? Як ви це плануєте робити?

Робота з текстом

Прочитайте. Складіть план тексту. За планом поділіться інформацією з товаришем по парті.

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Напишіть твір про українську мову, згадуючи й інші мови.

 

ТЕМА. РИТОРИКА ЯК МИСТЕЦТВО, НАУКА Й НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА. РОЛЬ РИТОРИКИ В СУЧАСНОМУ СВІТІ

1. Риторика як наука.

Риторика — наука про закони підготовки і проголошення промови з метою впливу на аудиторію. Виділяють такі роди і жанри в красномовстві:

· академічне — лекція (вузівська, шкільна, науково-популярна), наукова доповідь, науковий огляд, наукове повідомлення;

· судове — прокурорська (звинувачувальна) та адвокатська (захисна) промови, самозахисна промова;

· соціально-політичне — звітна доповідь на конференції (з’їзді, зборах, засіданні), парламентська та мітингова промови, військово-патріотична промова, політичний огляд;

· соціально-побутове — ювілейна, вітальна, застільна, надмогильна (поминальна) промови, виступ на прийомі;

· церковно-богословське (духовне) — церковна проповідь, промова на соборі, офіційне звернення до пастви.

Навчальний курс риторики складається з трьох частин: історія риторики — показує особливості зародження і розвитку риторики в історії людства; теоретична риторика — вивчає закони риторики; практична риторика — розглядає зміст, композицію, стиль виступу, образ оратора, психологію аудиторії.

 2. Риторика як мистецтво

У Давній Греції красномовство розглядалося як мистецтво. Античні мислителі ототожнювали риторику з живописом, скульптурою і навіть архітектурою. Найбільше проводили паралелі між риторикою, поезією та акторським мистецтвом.

Аристотель у «Риториці» та «Поетиці» порівнював красномовство з поезією. Цицерон вчився майстерності у кращих акторів Риму. У своїх публічних промовах використовував суто акторські прийоми. М. В. Ломоносов великого значення надавав художнім елементам в ораторському мистецтві. Уміння «красно говорити», на його думку, «перевищує багато мистецтв». А. Ф. Коні (судовий оратор і теоретик риторики) писав, що красномовство — це літературна творчість, але в усній формі.

Красномовство належить до духовної сфери життя. Так само як поезія чи театр, ораторське мистецтво — це створення духовних цінностей. І театр, і поезія, і красномовство відгукуються на події життя, вони впливають на психологію сучасників. І поет, і актор, і оратор вирізняються розвинутим чуттям мови, високою культурою мовлення. Для них характерна ясність, точність, виразність мови.

Однак: художня творчість — це вигадка, а ораторське мистецтво цілком спирається на реальні факти, на практику. Це може бути гіпотеза, наукове передбачення, здогад, але не плід фантазії.

 3. Риторика як комунікація

Мета риторики — комунікативна компетентність мовця. Тому вона повинна вчити:

· аргументовано доказувати власну точку зору, поважаючи гідність співрозмовника;

· здійснювати організований словесний і невербальний вплив;

· створювати ситуації інформаційної та комунікативної комфортності, коли значно поліпшуються умови сприйняття нової інформації та спілкування; сприяти формуванню і розвиткові культури діалогу та монологу;

· намагатися формувати яскраве та емоційне мовлення, регулювати мовленнєву поведінку відповідно до комунікативних потреб, психологічних особливостей співрозмовника;

· допомагати формувати індивідуальну мовленнєву манеру мовця.

 

 Для кращого засвоєння вами теми додаю відеоурок.👇 


 

 

 

 

 

Немає коментарів:

Дописати коментар